ІМПРОВІЗАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ БАЯНІСТІВ-АКОРДЕОНІСТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування творчої активності акордеоністів у процесі навчання крізь призму сучасних досягнень когнітивної нейронауки, психології творчості та музичної педагогіки. Розкрито взаємозв’язок творчої діяльності з механізмами нейропластичності, розвитком пам’яті, уваги, антиципації та слухо-рухової координації. Проаналізовано наукові підходи до трактування творчої активності у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, охарактеризовано специфіку музичного мислення та виконавської діяльності баяніста-акордеоніста. Особливу увагу приділено когнітивним механізмам музичної імпровізації як формі творчого самовираження та розвитку професійного мислення музиканта. Висвітлено сучасні нейронаукові дослідження міжмозкової синхронізації в умовах ансамблевого музикування та колективної імпровізації. На основі міждисциплінарного аналізу розроблено нейродинамічну модель творчої активності музиканта, що ґрунтується на взаємодії когнітивно-сенсомоторного, перцептивно-антиципаційного, емоційно-мотиваційного та соціально-синхронного контурів. Доведено, що творча активність музиканта є властивістю самоорганізованої нейрокогнітивної системи, яка забезпечує інтеграцію когнітивних, моторних, емоційних і комунікативних процесів у музичному виконавстві.
Ключові слова: творча активність, акордеоніст, музичне виконавство, музичне мислення, імпровізація, нейропластичність, когнітивні процеси, міжмозкова синхронізація, нейродинамічна модель, музична педагогіка.
Повний текст:
PDFПосилання
Рудницька, О. П. (2002). Педагогіка загальна та мистецька. Київ: Інтерпроф.
Падалка, Г. М. (2008). Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. Київ: Освіта України.
Гуральник, Н. П. (2016). Теорія і методика мистецької освіти. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова.
Давидов, М. А. (2004). Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста). Київ: Музична Україна.
Hebb, D. O. (1949). The Organization of Behavior: A Neuropsychological Theory. New York: Wiley.
Schlaug, G. (2001). The Brain of Musicians: A Model for Functional and Structural Adaptation. Annals of the New York Academy of Sciences, 930, 281–299. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb05739.x
Pastuszek-Lipińska, B. (2022). Music and Language as Systems of Human Communication. Roczniki Humanistyczne, 70(11), 95–108. https://doi.org/10.18290/rh227011-6
Biasutti, M. (2015). Pedagogical applications of cognitive research on musical improvisation. Frontiers in Psychology, 6, Article 614. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00614
Berkowitz, A. L. (2010). The Improvising Mind: Cognition and Creativity in the Musical Moment. Oxford: Oxford University Press.
Pressing, J. (1988). Cognitive Processes in Improvisation. In J. A. Sloboda (Ed.), Generative Processes in Music: The Psychology of Performance, Improvisation, and Composition (pp. 345–363). Oxford: Oxford University Press.
References:
Rudnytska, O. P. (2002). Pedahohika zahalna ta mystetska [General and art pedagogy]. Kyiv: Interprof. [in Ukrainian].
Padalka, H. M. (2008). Pedahohika mystetstva: teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin [Art pedagogy: Theory and methodology of teaching artistic disciplines]. Kyiv: Osvita Ukrainy. [in Ukrainian].
Huralnyk, N. P. (2016). Teoriia i metodyka mystetskoi osvity [Theory and methodology of arts education]. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova. [in Ukrainian].
Davydov, M. A. (2004). Teoretychni osnovy formuvannia vykonavskoi maisternosti baianista (akordeonista) [Theoretical foundations of the formation of performance mastery of the bayan (accordion) player]. Kyiv: Muzychna Ukraina. [in Ukrainian].
. Hebb, D. O. (1949). The Organization of Behavior: A Neuropsychological Theory. New York: Wiley.
Schlaug, G. (2001). The Brain of Musicians: A Model for Functional and Structural Adaptation. Annals of the New York Academy of Sciences, 930, 281–299. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb05739.x
Pastuszek-Lipińska, B. (2022). Music and Language as Systems of Human Communication. Roczniki Humanistyczne, 70(11), 95–108. https://doi.org/10.18290/rh227011-6
Biasutti, M. (2015). Pedagogical applications of cognitive research on musical improvisation. Frontiers in Psychology, 6, Article 614. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00614
Berkowitz, A. L. (2010). The Improvising Mind: Cognition and Creativity in the Musical Moment. Oxford: Oxford University Press.
Pressing, J. (1988). Cognitive Processes in Improvisation. In J. A. Sloboda (Ed.), Generative Processes in Music: The Psychology of Performance, Improvisation, and Composition (pp. 345–363). Oxford: Oxford University Press.
DOI: https://doi.org/10.26886/2311-4517.2(107)2026.3
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.
