СПОСОБИ КЕРУВАННЯ ПОВЕДІНКОЮ НЕІГРОВОГО ПЕРСОНАЖУ В RPG-ГРІ

К. Р. Сеніва

Анотація


Сучасні комп'ютерні ігрияскравий приклад бурхливого розвитку інформаційних аудіовізуальних технологій XXI століття. Неймовірно популярні зараз, комп'ютерні ігри в своєму розвитку пройшли довгий шлях від примітивних аркад до повноцінних віртуальних світів, для повноцінного освоєння яких потрібно не один місяць реального часу. Для більшої зацікавленості гравців розробники все частіше застосовують технології штучного інтелекту. Тому в даній статті розглянута задача керування поведінкою неігрового персонажу в комп’ютерній рольовій грі. Визначено, які способи можуть бути застосовані для вирішення цієї задачі. Розглянуто відомі способи реалізації ігрового штучного інтелекту. 

Ключові слова: ігровий штучний інтелект, машинне навчання, неігровий персонаж, корисність, прийняття рішень.


Повний текст:

PDF

Посилання


Game artificial intelligence.

(2020, квітень, 01).

Как создать игровой ИИ

(2018, листопад, 06).

Finite-state machine < https://en.wikipedia.org/wiki/Finite-state_machine> (2019, листопад, 09).

Graham, David. An Introduction to Utility Theory (2013, вересень).

Машинное обучение в видеоиграх. (2021, січень, 08).

References:

Game artificial intelligence. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Artificial_intelligence_in_video_games [in English]. (2020, April, 01).

Kak sozdat yhrovoi YY [How to create game AI]. Retrieved from https://habr.com/ru/company/pixonic/blog/428892/ [in Russian]. (2018, November, 06).

Finite-state machine. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Finite-state_machine [in English]. (2019, November, 09).

Graham, David. An Introduction to Utility Theory. Retrieved from http://www.gameaipro.com/GameAIPro/GameAIPro_Chapter09_An_Introduction_to_Utility_Theory.pdf [in English] (2013, September).

Mashynnoe obuchenye v vydeoyhrakh [Machine learning in video games]. Retrieved from https://ru.qaz.wiki/wiki/Machine_learning_in_video_games [in Russian] (2021, January, 08).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.

 


тИЦ и PR сайта naukajournal.org