АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Анотація
У дослiдженнi було проаналізовано комунiкативну компетентность, яка є основою професiоналiзацiї студента-медика: толерантнiсть, спостережливiсть, емпатiйнiсть. Дослідження проводилося на базі Харківського національного медичного університету, залучено студентів 4 курсу I медичного факультету у кількості 180 осіб, що навчаються за спеціальністю «Лікувальна справа». Результати дослідження дали можливість констатувати наявність низьких показників рівня комунікативної компетентності, невисокий рівень емпатії, толерантності та спостережливості, наявність певних комунікаційних бар’єрів, невміння конструктивно вирішувати конфлікти.
Повний текст:
PDFПосилання
Юсеф Ю.В. (2013). Формування комунікативної культури лікаря в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Освіта та педагогічна наука. № 5-6. С. 38-45.
Татур Ю.Г. (2004). Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста. Высшее образование сегодня. № 3. С. 20-26.
Трубачова С.Е. (2004). Умови реалiзацiї компетентнiсного пiдходу в навчальному процесi. Компетентнiсний пiдхiд у сучаснiй освiтi: свiтовий досвiд та українськi перспективи. К., К.I.С., С.53-56
Пономарьова А.Я., Степанець І.О. (2010). Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ на заняттях із педагогіки – Харків: ФО-П Шейніна О.В., 214 с.
Агафонова И.Д. (2008). Педагогическая модель формирования коммуникативной компетенции менеджеров в системе дополнительного образования. Мир науки, культуры, образования. № 5. С. 249-251.
Гура О. І. (2005). Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: навчальний посібник. К., Центр навчальної літератури, 224 с.
Романовський О.Г. (2010). Духовність і культура спілкування в системі формування національної гуманітарно-технічної еліти. Філософія спілкування: Філософія, Психологія, Соціальна комунікація: щорічний науково-практичний журнал. Харків. ХНТУСГ ім.Петра Василенка. 3. С. 18-25.
Білик Л.В., Нечеглод Л.В. (2011). Актуальні питання розвитку медичної освіти в Україні. Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи. Житомир. Полісся. С.21-22.
Романовський О.Г., Пономарьов О.С., Резнік С.М. (2010). Розуміння керівником особистості співрозмовника: навчально-методичний посібник. Харків., НТУ «ХПІ», 108 с.
Уваркіна О.В. (2003). Комунікативна культура як фактор формування особистості студента-медика. Інформенергетика ІІІ тисячоліття: соціолого-синергетичний та медико-екологічний підходи : зб. наук. праць. К. Кривий Ріг, № 2. С. 156-157
Філоненко М.М. (2015). Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря: монографія. К., Центр учбової літератури. 334 с.
Юсеф Ю.В. (2013). Формування комунікативної культури лікаря в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Освіта та педагогічна наука. № 5-6. С. 38-45.
References:
Yusef Yu.V. (2013). Formuvannia komunikatyvnoi kultury likaria v protsesi vyvchennia humanitarnykh dystsyplin. Osvita ta pedahohichna nauka. № 5-6. S. 38-45.
Tatur Yu.H. (2004). Kompetentnost v strukture modely kachestva podhotovky spetsyalysta. Vыsshee obrazovanye sehodnia. № 3. S. 20-26.
Trubachova S.E. (2004). Umovy realizatsii kompetentnisnoho pidkhodu v navchalnomu protsesi. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy. K., K.I.S., S.53-56
Ponomarova A.Ya., Stepanets I.O. (2010). Aktyvizatsiia navchalno-piznavalnoi diialnosti studentiv VNZ na zaniattiakh iz pedahohiky – Kharkiv: FO-P Sheinina O.V., 214 s.
Ahafonova Y.D. (2008). Pedahohycheskaia model formyrovanyia kommunykatyvnoi kompetentsyy menedzherov v systeme dopolnytelnoho obrazovanyia. Myr nauky, kulturы, obrazovanyia. № 5. S. 249-251.
Hura O. I. (2005). Pedahohika vyshchoi shkoly: vstup do spetsialnosti: navchalnyi posibnyk. K., Tsentr navchalnoi literatury, 224 s.
Romanovskyi O.H. (2010). Dukhovnist i kultura spilkuvannia v systemi formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity. Filosofiia spilkuvannia: Filosofiia, Psykholohiia, Sotsialna komunikatsiia: shchorichnyi naukovo-praktychnyi zhurnal. Kharkiv. KhNTUSH im.Petra Vasylenka. 3. S. 18-25.
Bilyk L.V., Nechehlod L.V. (2011). Aktualni pytannia rozvytku medychnoi osvity v Ukraini. Vyshcha osvita v medsestrynstvi: problemy i perspektyvy. Zhytomyr. Polissia. S.21-22.
Romanovskyi O.H., Ponomarov O.S., Reznik S.M. (2010). Rozuminnia kerivnykom osobystosti spivrozmovnyka: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kharkiv., NTU «KhPI», 108 s.
Uvarkina O.V. (2003). Komunikatyvna kultura yak faktor formuvannia osobystosti studenta-medyka. Informenerhetyka III tysiacholittia: sotsioloho-synerhetychnyi ta medyko-ekolohichnyi pidkhody: zb. nauk. prats. K. Kryvyi Rih, № 2. S. 156-157
Filonenko M.M. (2015). Psykholohiia osobystisnoho stanovlennia maibutnoho likaria: monohrafiia. K., Tsentr uchbovoi literatury. 334 s.
Yusef Yu.V. (2013). Formuvannia komunikatyvnoi kultury likaria v protsesi vyvchennia humanitarnykh dystsyplin. Osvita ta pedahohichna nauka. № 5-6. S. 38-45.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.