ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

А. Л. Ідобаєва, Є. M. Прокопович

Анотація


У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження феномену довіри та корпоративної культури. На підставі теоретичного аналізу та результатів дослідження зроблено висновок про те, що довіра, психологічна атмосфера і організаційна культура є не тільки значимими факторами економічної ефективності підприємства, а й основними показниками психологічної ефективності організації. Під психологічною ефективністю організації розуміється різного ступеня здатність і готовність персоналу виконувати покладені на нього завдання, в тому числі готовність до необхідних або неминучих змін зовнішнього і внутрішнього середовища організації. Корпоративна культура і довіра є інтегративними показниками психологічної ефективності організації, так як, крім психологічних відносин, включають в себе також нормативну систему прийняття рішень і організаційної поведінки. Питання взаємозв'язку типу організаційної культури з особистісними цінностями співробітників залишається досить гострим і відкритим в даний час. Без його вирішення складно зрозуміти і спрогнозувати процес формування культури організації. Будь-яке підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до цінностей, що представляють значимість для його співробітників. Ступінь прийняття членами організації цінностей компанії і ступінь відданості цим цінностям з боку персоналу є факторами, що забезпечують силу організаційної культури. Труднощі створення і підтримки необхідного рівня та унікального для кожної організації змістовного наповнення організаційної культури полягає в тому, що індивідуальні особистісні цінності як новачків, які тільки що прийшли в компанію, так і працюючих співробітників, можуть істотно різнитися з цінностями організації. Новачки, які прийшли в організацію, крім нових ідей, способів, підходів у вирішенні завдань, привносять із собою і власні погляди, переконання, цінності, установки, які можуть істотно розхитати вже сформовані загальноорганізаційні культурні цінності. Тому для підтримки і зміцнення існуючої системи цінностей необхідно впливати на співробітників, формуючи у них ціннісні орієнтації, максимально наближені до організаційних. У зв'язку з цим вивчення взаємозв'язку цінностей працівників і організаційної культури є досить актуальним на сьогоднішній день.

Ключові слова: феномен довіри, корпоративна культура, психологічне дослідження довіри в організаціях, психологічна проблематика, психологічні аспекти ефективності організацій, довіра як чинник успішності, оптимізація діяльності, психологічні засоби оптимізації діяльності.


Повний текст:

PDF

Посилання


Журавлев А.Л., Сумарокова В.А. (1998). Доверие предпринимателей к разным видам организаций: региональные особенности. Социально-психологическая динамика в условиях экономических изменений. M., Изд-вo Институт психологии РАН, С. 258–272.

Журавлев А.Л., Шорохова Е.В. (1998). Связь общительности личности и доверия к людям. M., Изд-вo Институт психологии РАН. С. 258–272.

Прокопович Є. (2017). Психологічна характеристика мікросоціальних чинників інтернет-залежної поведінки підлітків. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. том 2. С. 116 – 120.

Шo Р.Б. (2000). Ключи к доверию в организации: Результативность. Порядочность. Проявление заботы. M., Делo. 272 с.

Fine G. & Holyfield L. (1996). Secrecy, trust and dangerous leisure: generating group cohesion in voluntary organizations. Soc. Psychol. Q. V.59.

Hamel G. & Prahalad C. K. (2016). Competing for the future. Boston, Harvard Business School Press.

Levis D. & Weigert A.J. (2016). Social atomism, holism, and trust. The sociological quarterly. V. 26. Is. 4. P. 455–471.

Lewicki R.J., Mcallister D.J. & Bies R.J. (2016). Trust and distrust: New relationships and realities. Academy of Management Review. V. 23. Is. 3. P. 438–459.

March J.G. & Olsen J.P. (2016). Democratic Governance. NY, Free Press.

Uzzi B. (2016). Social structure and competition interfirm networks: the paradox of embeddedness. Admin. Sci. Q. V. 42. P. 35–67.

References:

Fine G. & Holyfield L. (1996). Secrecy, trust and dangerous leisure: generating group cohesion in voluntary organizations. Soc. Psychol. Q. V.59.

Hamel G. & Prahalad C. K. (2016). Competing for the future. Boston, Harvard Business School Press.

Levis D. & Weigert A.J. (2016). Social atomism, holism, and trust. The sociological quarterly. V. 26. Is. 4. P. 455–471.

Lewicki R.J., Mcallister D.J. & Bies R.J. (2016). Trust and distrust: New relationships and realities. Academy of Management Review. V. 23. Is. 3. P. 438–459.

March J.G. & Olsen J.P. (2016). Democratic Governance. NY: Free Press.

Prokopovych Y. (2017). Psykholohichna kharakterystyka mikrosotsialnykh chynnykiv internet-zalezhnoi povedinky pidlitkiv [Psychological characteristics of microsocial factors of adolescent Internet-dependent behavior]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Psykholohiia – Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2, 116 – 120 [in Ukrainian].

Sho R.B. (2000). Klyuchi k doveriyu v organizatsii: Rezultativnost. poryadochnost. proyavleniye zaboty [Keys to trust in the organization: Efficiency. decency. care]. M., Delo. 272 s. [in Russian].

Uzzi B. (2016). Social structure and competition interfirm networks: the paradox of embeddedness. Admin. Sci. Q. V. 42. P. 35–67.

Zhuravlev A.L. & Shorokhova E.V. (1998). Svyaz obshchitelnosti lichnosti i doveriya k lyudyam [The relationship of sociability of personality and trust in people]. M., Izd-vo Institut psikhologii RAN. S. 258–272. [in Russian].

Zhuravlev A.L. & Sumarokova V.A. (1998). Doveriye predprinimateley k raznym vidam organizatsiy: regionalnyye osobennosti [The confidence of entrepreneurs in different types of organizations: regional features]. Sotsialno psikhologicheskaya dinamika v usloviyakh ekonomicheskikh izmeneniy. M., Izd-vo Institut Psikhologii RAN. S. 258–272 [in Russian].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.

 


тИЦ и PR сайта naukajournal.org