Аналіз прохідності шунтів після артеріальних реконструкцій стегново-підколінно- тибіальних сегментів

Б. В. Касьянов

Анотація


Проблема поліпшення прохідності шунтів після артеріальних реконструкцій стегнової-подколенно- тибіальних сегментів давно займає розуми судинних хірургів. Однак модель, що враховує найбільш значущі фактори ризику і дозволяє визначити оптимальні терміни спостереження таких пацієнтів, все ще не була запропонована. Мета: Статистичний аналіз факторів ризику оклюзії таких шунтів і розробка достовірної прогностичної моделі на основі регресійної функції. Матеріали і методи: Було виконано ретроспективний аналіз 136 випадків стегнової-підколінного (БПШ) і стегнової-тибіальних шунтування (БТШ) атеросклеротичного генезу на базі відділення судинної хірургії буз Орловська обласна клінічна лікарня в період з 2008 по 2018 рр. Статистичний аналіз даних проводився методом бінарної логістичної регресії і побудовою ROC-кривої за допомогою IBM SPSS Statistics 22. Результати: За допомогою методу бінарної логістичної регресії складена достовірна модель прогнозування ймовірності первинної прохідності таких шунтів за значеннями ознак: ступеня ішемії, прохідності поверхневої стегнової артерії, наявність цукрового діабету в анамнезі, доопераційний даних МНО і рівня гемоглобіну. Модель має високу прогностичну значимістю, специфічністю, чутливістю і інформативністю. Висновок: Пацієнтам, у яких зустрічаються фактори ризику оклюзії, запропоновані в розробленої моделі, слід у першу чергу призначати періодичний профілактичний огляд у судинного хірурга через 1, 3, 6 місяців, 1 рік і 2 роки після операції з виконанням УЗД артерій нижніх кінцівок і шунта, а також радити таким пацієнтам проходити дослідження рівня лейкоцитів і тромбоцитів крові.

Ключові слова: стегново-підколінне шунтування, стегново-тибіальне шунтування, фактори ризику, ультразвукова діагностика, первинна прохідність.


Повний текст:

PDF

Посилання


. Klinkert, P. et al (2004). Saphenous vein versus PTFE for above-knee femoropopliteal bypass. A review of the literature. European journal of vascular and endovascular surgery, 27, 357-362.

Sayers, R.D. et al (1998). Long‐term results of femorotibial bypass with vein or polytetrafluoroethylene. British journal of surgery, 85, 934-938.

Altreuther, M., Mattsson, E (2019). Long-Term Limb Salvage and Amputation-Free Survival After Femoropopliteal Bypass and Femoropopliteal PTA for Critical Ischemia in a Clinical Cohort. Vascular and endovascular surgery; 53, 112-117.

Rutherford, R.B. et al (1997). Recommended standards for reports dealing with lower extremity ischemia: revised version. Journal of vascular surgery, 26, 517-538.

Klingelhoefer, E. et al (2016). Predictive factors for better bypass patency and limb salvage after prosthetic above-knee bypass reconstruction. Journal of vascular surgery, 64, 380-388.

Матюшкин А. В., Лобачев А. А. Отдаленные результаты различных методов хирургической реваскуляризации у больных с окклюзией бедренно-подколенного сегмента. Вестник Национального медико-хирургического Центра им. НИ Пирогова. 2018; 13: 2.

Суковатых Б. С. и др. Бедренно-подколенное шунтирование свободным аутовенозным трансплантатом ниже щели коленного сустава в лечении критической ишемии нижних конечностей. Новости хирургии. 2015; 23: 6.

TASC Steering Committee et al (2015). An update on methods for revascularization and expansion of the TASC lesion classification to include below-the-knee arteries: a supplement to the Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). Vascular Medicine, 20, 465-478.

References:

Klinkert, P. et al (2004). Saphenous vein versus PTFE for above-knee femoropopliteal bypass. A review of the literature. European journal of vascular and endovascular surgery, 27, 357-362. [in English].

Sayers, R.D. et al (1998). Long‐term results of femorotibial bypass with vein or polytetrafluoroethylene. British journal of surgery, 85, 934-938 [in English].

Altreuther, M., Mattsson, E (2019). Long-Term Limb Salvage and Amputation-Free Survival After Femoropopliteal Bypass and Femoropopliteal PTA for Critical Ischemia in a Clinical Cohort. Vascular and endovascular surgery; 53, 112-117 [in English].

Rutherford, R.B. et al (1997). Recommended standards for reports dealing with lower extremity ischemia: revised version. Journal of vascular surgery, 26, 517-538 [in English].

Klingelhoefer, E. et al (2016). Predictive factors for better bypass patency and limb salvage after prosthetic above-knee bypass reconstruction. Journal of vascular surgery, 64, 380-388.

Matjushkin, A.V., Lobachev, A.A (2018). Otdalennye rezul'taty razlichnyh metodov hirurgicheskoj revaskuljarizacii u bol'nyh s okkljuziej bedrenno-podkolennogo segmenta (Long-term results of various methods of surgical revascularization in patients with occlusion of the femoral-popliteal segment.). Vestnik Nacional'nogo mediko-hirurgicheskogo Centra im. NI Pirogova, 13, 2 [in Russian].

Sukovatyh B. S. i dr (2015). Bedrenno-podkolennoe shuntirovanie svobodnym autovenoznym transplantatom nizhe shheli kolennogo sustava v lechenii kriticheskoj ishemii nizhnih konechnostej (Femoral-popliteal shunting with a free autovenous graft below the knee joint gap in the treatment of critical lower limb ischemia). Novosti hirurgii, 23, 6 [in Russian].

TASC Steering Committee et al (2015). An update on methods for revascularization and expansion of the TASC lesion classification to include below-the-knee arteries: a supplement to the Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). Vascular Medicine, 20, 465-478 [in English].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.

 


тИЦ и PR сайта naukajournal.org