МОВА ІКОНИ

Боднар В. В.

Анотація


Древня Візантійська ікона сповнена нерозкритих таємниць. Своїм корінням ікона завдячує фаюмським портретам. Як давно на теренах України почали писати ікони, сказати складно, але є дані, що ще за часів Великої Моравії на території Підкарпатської та Галицької Русі вже писалися ікони.

Про цей факт свідчать численні археологічні знахідки тієї доби.

Недалеко від м. Мукачево знайдено комплекс печер-келій, котрі багато в чому є ідентичними комплексам Києво-Печерської та Свято-Успенської Святогорської Лавр. 

В межах сучасної Закарпатської області знайдені ікони, котрі були привезені з Візантії і датуються VIII-XІV ст. Зокрема, в колекції Ужгородського Православного Кафедрального Хресто-Воздвиженського Собору є образ Всевидячого Ока, датований ХІІ ст. Зараз цей образ знаходиться на реставрації у автора цих рядків.

У статті висвітлено духовно-містичний погляд на процес створення ікон.

Ключові слова: Образ, Візантія, фаюмський портрет, догматика, містика, сотеріологія, Православ’я.

Боднар В. В.. Язык иконы/ Закарпатский художественный институт, Украина, Ужгород.

Древняя Византийская икона полна нераскрытых тайн. Своими корнями икона обязана фаюмским  портретам. Как давно на территории Украины начали писать иконы, сказать сложно, но есть данные, что еще во времена Великой Моравии на территории Подкарпатской и Галицкой Руси уже писались иконы.

Об этом факте свидетельствуют многочисленные археологические находки того времени.

Недалеко от г. Мукачево найдено комплекс пещер-келий, которые во многом идентичны комплексам Киево-Печерской и Свято-Успенской Святогорской Лавр.

В границах современной Закарпатской области найдены иконы, которые были привезены из Византии и датируются VIII-XIV вв. В частности, в коллекции Ужгородского Православного Кафедрального Кресто-Воздвиженского Собора находится браз Всевидящего Ока, датированный XII в. Сейчас этот образ находится на реставрации у автора этих строк.

В статье освещен духовно-мистический взгляд на процесс создания икон.

Ключевые слова: образ, Византия, фаюмский портрет, догматика, мистика, сотериология, Православие.

Bodnar V. V. Language icon/ Transcarpathian Art Institute, Ukraine, Uzhgorod.

Ancient Byzantine icon is full of unsolved mysteries. The roots icon owes Fayum portraits. How long on the territory of Ukraine started writing icons hard to say, but there is evidence that even in times of Great Moravia in the Subcarpathian Rus and Galician has written icons.

This fact is evidenced by numerous archaeological finds of the day.

Not far from Mukachevo found a set of caves - cells, which are largely identical Kyiv Pechersk and Sviatohorsk Holy Dormition Lavra.

Within modern Transcarpathian region found icons that were brought from Byzantium and dated VIII- XIV centuries. In particular, the collection of Uzhhorod Orthodox Cathedral Cathedral of Exaltation of the Cross is the image of all-seeing Eye , dating from the twelfth century. Now the image is on the restoration of the author of these lines.

The article deals with the spiritual and mystical perspective on the process of creating icons.

Key words: image, Byzantium, Fayum portrait, dogmatism, mysticism, soteriology, Orthodoxy.


Повний текст:

PDF PDF

Посилання


Література:

Giorgios Kordis: Η "Ερμηνεια" της ζωγραφικής τεχνης Διονυσιου του εκ Φουρνα Αισθητικά και εικαστικά σχόλια Αρμός εκδόσεις Αθήνα (Armos Publications, Athens) 2006, –175 pp.

Емануел Мутафов. Поглед врз двете Ерминии на Дичо Зограф, Зборник.за средновековна уметност, Нова Сервја бр. 3, Скопје, 2001, с. 268—280.

Дионисий. Ерминия или Наставление в живописном искусстве, сост. иеромонахом и живописцем Дионисием Фурноаграфиотом. 1701-1733 год. - Киев, 1868. – 347 с.

Аверинцев С. С. Золото в системе символов ранневизантийской культуры. // Византия. Искусство и культура. М., 1973.

Соколов М. Н. От золотого фона к золотому небу // Советское искусствознание 76. № 2. 1977. - С. 45-67.

Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку : матеріали дев’ятої Міжнар.науково-практ. інтернет-конф. (Київ, 23-25 травня 2013 р.) / ТОВ «ТК Меганом», Почаївський історико-художній музей, Волосюк М. – С. 27-31.

Лукас А. Материалы и ремесленные производства Древнего Египта. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 747 с.

Манускрипт Теофила. Записка о разных искусствах // Сообщения ВЦНИЛКР. М., 1963. Вып. 7. С. 66-194.

References:

Giorgios Kordis: The "Interpretation" of painting art Dionysus Fourna Aesthetically and artistically comments Armos versions Athens (Armos Publications, Athens) 2006, -175 pp.

Emmanuel Mutafov. Look on both the Erminii Dico Zografos, Zbornik.za medieval art, no new power. 3, Skopje, 2001, p. 268-280.

Dyonysý. Ermynýa yly Nastavlenye v žyvopysnom yskusstve, sost. yeromonachom y žyvopyscem Dyonysyem Furnoahrafyotom. 1701-1733 hod. - Kyev, 1868. – 347 s.

Averintsev S. Gold in early Byzantine culture system of symbols. / / Byzantium. Art and Culture. M., 1973.

Sokolov M. N. From the golden background to the golden sky / / 76 Soviet art. № 2. 1977. - P. 45-67.

Pliny the Elder. Natural history. Moscow: 1989 - T 33.

Lukas A. Materials and handicraft production of Ancient Egypt. Moscow: Izd. lit., 1958. 747 p.

Manuskript Theophilus. Note on the various arts / / Posts VTSNILKR. M., 1963. Issue. 7. Pp. 66-194.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.

 


тИЦ и PR сайта naukajournal.org