СЕЛЕН В КОРМЛЕНИИ ПЕРЕПЕЛОВ МЯСНОГО НАПРАВЛЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ
Анотація
Исследования проведены на молодняке перепелов в 1-35-суточном возрасте. Было сформировано 5 групп из суточных перепелов по 100 голов в каждой. Перепела контрольной группы получали комбикорм без дополнительного включения Селена. Для перепелов опытных групп Селен вводили в количестве: 2 группа – 0,1 мг, 3 группа – 0,2 мг, 4 группа – 0,3 мг и 5 группа – 0,4 мг/кг корма. Для определения влияния Селена на продуктивные качества перепелов было проведено учет потребление корма, определена живая масса и рассчитаны затраты корма на 1 г прироста живой массы.
В ходе исследования установлено, что лучшая живая масса отмечена у животных, потреблявших дополнительно 0,4 мг Se, а самые низкие затраты корма на 1 кг прироста – у птицы, которой скармливали 0,2 мг Se.
Таким образом, исследуемый микроэлемент в указанных дозах способствует увеличению продуктивности перепелов и снижению затрат корма на 1 кг прироста их живой массы.
Ключевые слова: перепела, Селен (Se), рост, масса тела, затраты корма, комбикорм.
кандидати сільськогосподарських наук, Голубєв М. І., Голубєва Т. А., Позняковський Ю. В. Селен у годівлі перепелів м’ясного напряму продуктивності / Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
Дослідження на молодняку перепелів у 1-35-добовому віці. Було сформовано 5 груп з добових перепелів по 100 голів у кожній. Птиця контрольної групи отримувала комбікорм без додаткового включення Селену. У комбікорм дослідних груп Селен уводили у кількості: 2 група – 0,1 мг, 3 група – 0,2 мг, 4 група – 0,3 мг і 5 група – 0,4 мг/кг корму. Для визначення впливу Селену на продуктивні ознаки перепелів було проведено облік споживання корму, визначено живу масу та обраховано витрати корму на 1 кг приросту живої маси.
У ході досліджень встановлено, що краща жива маса відмічена у тварин, які споживали додатково 0,4 мг Se, а найнижчі витрати корму на 1 кг приросту – у птиці, якій згодовували 0,2 мг Se понад його природній вміст у кормі.
Отже, досліджуваний мікроелемент в зазначених дозах сприяє збільшенню продуктивності перепелів та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту їх живої маси.
Ключові слова: перепели, Селен (Se), ріст, маса тіла, витрати корму, комбікорм.
PhDs in Agriculture, Gholubjev M. I., Gholubjeva T. A., Poznjakovsjkyj Y. V. Selenium in feeding of quails of meat direction of productivity / National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
The studies were conducted in growing quail meat production at the age of 1-35 days Five groups of 100 quails were formed. The quails of the Control Group were fed a standard diet without the inclusion of additional Selenium. The quails of the trial groups received a standard diet supplemented with selenium: group 2 – 0.1 mg, group 3 – 0.2 mg, group 4 – 0.3 mg and group 5 – 0.4 mg / kg feed. For a determine the effect of selenium on the productive qualities of quails was conducted taking into account their feed intake, body weight is determined and calculated feed cost per 1 kg of live weight gain.
During the study established that the best body weight was observed in animals consuming an additional 0.4 mg of Se, and the lowest feed consumption per 1 kg of growth – from poultry which were fed 0.2 mg Se .
Thus, investigated of trace elements in the indicated doses increases the productivity of quails and decrease feed costs per 1 kg of live weight gain
Key words: quails, Selenium (Se), growth, body weight, feed consumption, feed.
Повний текст:
PDFПосилання
Selenium: Biochemical role as a component of glutathione peroxidase / [Rotruck J. T., Pope A. L., Ganther H. E. аt el.] // Science. – 1973. – Vol. 179. – P. 588–590.
Dietary vitamin E and selenium effects on resistance of oxidative stress in rat liver mitochondria / [Stolz R.W., Saini K. A., Reddy P. C., Reddy C. C.] // Biochemistry and molecular biology international. – 1994. – Vol. 34. – P. 1215–1225.
Hoekstra, W. G. Biochemical function of selenium and its relation to vitamin E / Hoekstra, W. G. // Federation proceedings. – 1975. – Vol. 34. – P. 2083–2089.
Whanger, P. D. Selenocompounds in plants and animals and their biological significance / Whanger, P. D. // Journal of the American College of Nutrition. – 2002. – Vol. 21. – P. 223–232.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна.