BAROQUE STYLE IN THE TERRITORIES OF THE GRAND DUCHY OF LITHUANIA AND THE POLISH-LITHUANIAN COMMONWEALTH IN THE 17TH AND 18TH CENTURIES
Abstract
The article is devoted to the analysis of the Baroque style in the territories of the Grand Duchy of Lithuania and the Polish–Lithuanian Commonwealth during the 17th–18th centuries. It examines the features of architecture, visual arts, and spiritual culture in the context of Catholic and Uniate influences. Particular attention is given to local forms of Baroque, social and cultural factors, and religious contexts.
The subject of this study is the local forms of Baroque art in the territories of the Grand Duchy of Lithuania and the Polish–Lithuanian Commonwealth in the 17th–18th centuries, specifically their architecture, visual arts, and spiritual culture within the context of religious and sociocultural influences. The aim of the work is to identify the characteristics of these forms, analyze the role of Catholic, Uniate, and local traditions in shaping the Baroque style, and to comprehend their significance for the region’s cultural identity.
The research methodology is based on historical, cultural, and art historical approaches. Methods applied include comparative analysis, historical reconstruction, and typological description of architectural forms and artistic practices. The study draws on the analysis of historical sources, architectural monuments, and artistic artifacts of the Baroque era.
As a result of the study, the main directions of Baroque art in the Grand Duchy of Lithuania and the Polish–Lithuanian Commonwealth are identified, including Jesuit, Sarmatian, Ukrainian, Mazepian, Cossack, and Basilian Baroque. It is demonstrated that the artistic styles of the 17th–18th centuries in these regions were the result of cultural synthesis, where Western European influences merged with national and religious traditions.
Thus, Baroque emerged not only as an artistic phenomenon but also as a significant means of expressing social identity and spiritual self-awareness. Its spread contributed to the formation of a regional cultural model of Eastern Europe.
Key words: baroque, Polish–Lithuanian Commonwealth, Grand Duchy of Lithuania, Sarmatism, Basilians, Jesuits, Cossack Baroque, Mazepian Baroque, architecture, 17th–18th-century art.
Full Text:
PDFReferences
Антонович Д. (1923). Українське мистецтво: конспективний історичний нарис. Прага: Нова Україна. 9–10.
Андрусяк М. (1991). Гетьман Iван Мазепа як культурний діяч. Київ: Обереги. 74.
Бичко, А. (1992). Теорія та історія світової вітчизняної культури: Курс лекцій. Київ: Либідь. 248–249.
Єрошкіна О. (2017). Епоха бароко : навч. посібник / О. О. Єрошкіна ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. 6–7.
Завадський О. (2012). Гетьман І. С. Мазепа як меценат і покровитель Церкви. Сторінки історії: збірник наукових праць, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського,
Випуск 33. Київ: Видавництво НТУУ "КПІ". 22–32.
Історія України : підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл. (1995). І. К. Рибалка. Харків: Основа. 19–25.
Історія української культури (2002). Навч. посіб. Київ: МАУП. Бібліограф Т 3. 76–80.
Норман Дейвіс (2008). Боже ігрище. Історія Польщі. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи». 170–173.
Наливайко Д. (2003). Бароко. Енциклопедія історії України: У 10 Т. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ: Наукова думка. Т. 1: А–В. 192.
Подгурська С. (2014). Феномен беларуского бароко: особености архетектурного стиля» Традыцыі і сучасны стан культуры і мастацтва: мат. Міжнароднай навук.-практ. канф. (28–29 лістапада 2013 г., гор. Мінск): У 2 частках. Ч. 1:/ уклад. Н.С. Бункевiч [i iнш.]; гал. рэд. А.І. Лакотка; Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры НАН Беларусі. Мінск: Права і эканоміка. 66–68.
Ремешило-Рибчинська О., Знак І. (2017). Стильові особливості архітектурних ансамблів та комплексів монастирів ЧСВВ у XVIII столітті. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура № 878. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 5–8.
Соловйова Ю.О., Мкртічян О.А. (2017). Українське мистецтво в історичному вимірі. Навч.-метод. посіб. Харків: Точка. 35–40.
Сас П.М. (2000). «Руська» орієнтація політичної свідомості Адама Кисіля. Український історичний журнал. № 5. 38–44.
Самалавічюс С. (1977). Жемчужина барокко (Костел Петра и Павла в Вильнюсе). Вільнюс: Минтис. 5–10.
Україна і Польща в період феодалізму (1991). 3б. наук. пр. Київ: Наукова думка. 86–97.
Українське бароко та європейський контекст (1991). Київ: Наукова думка. 6–8.
Школьна О. (2018). Великосвітські мануфактури князів Радзивіллів ХVIII–ХІХ століть на теренах Східної Європи. Київ: 192.
Sarmacja: studium z problematyki słowiańskiej XV i XVI w. (1950). Tadeusz Ulewicz. Kraków: Wydawnictwo Studium Słowiańskiego Uniwersytetu Jagiellońskiego. 211.
References:
Antonovych D. (1923). Ukrainske mystetstvo: konspektyvnyi istorychnyi narys. Praha: Nova Ukraina. 9–10. [in Czech Republic]
Andrusiak M. (1991). Hetman Ivan Mazepa yak kulturnyi diiach. Kyiv: Oberehy. 74. [in Ukrainian]
Bychko, A. (1992). Teoriia ta istoriia svitovoi vitchyznianoi kultury: Kurs lektsii. Kyiv: Lybid. 248–249. [in Ukrainian]
Ieroshkina O. (2017). Epokha baroko: navch. posibnyk / O. O. Yeroshkina; Kharkiv. nats. un-t misk. hosp-va im. O. M. Beketova. Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova. 6–7. [in Ukrainian]
Zavadskyi O. (2012). Hetman I. S. Mazepa yak metsenat i pokrovytel Tserkvy. Storinky istorii: zbirnyk naukovykh prats, Kyivskyi politekhnichnyi instytut imeni Ihoria Sikorskoho, Vypusk 33. Kyiv: Vydavnytstvo NTUU "KPI". 22–32. [in Ukrainian]
Istoriia Ukrainy: pidruch. dlia stud. ist. f-tiv vyshch. navch. zakl. (1995). I. K. Rybalka. Kharkiv: Osnova. 19–25. [in Ukrainian]
Istoriia ukrainskoi kultury (2002). Navch. posib. Kyiv: MAUP. Bibliohraf T 3. 76–80. [in Ukrainian]
Norman Deivis (2008). Bozhe ihryshche. Istoriia Polshchi. Kyiv: Vyd-stvo Solomii Pavlychko «Osnovy». 170–173. [in Ukrainian]
Nalyvaiko D. (2003). Baroko. Entsyklopediia istorii Ukrainy: U 10 T. Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in.; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. T. 1: A–V. 192. [in Ukrainian]
Podhurska S. (2014). Fenomen belaruskoho baroko: osobenosty arkhetekturnoho stylia» Tradыtsыi i suchasnы stan kulturы i mastatstva: mat. Mizhnarodnai navuk.-prakt. kanf. (28–29 listapada 2013 h., hor. Minsk): U 2 chastkakh. Ch. 1 :/ uklad. N.S. Bunkevich [i insh.]; hal. rэd. A.I. Lakotka; Tsэntr dasledavanniaў belaruskai kulturы, movы i litaraturы NAN Belarusi. Minsk: Prava i эkanomika. 66–68. [in Belarus]
Remeshylo-Rybchynska O., Znak I. (2017). Stylovi osoblyvosti arkhitekturnykh ansambliv ta kompleksiv monastyriv ChSVV u XVIII stolitti. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Arkhitektura № 878. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky. 5–8. [in Ukrainian]
Soloviova Y. O., Mkrtichian O. A. (2017). Ukrainske mystetstvo v istorychnomu vymiri. Navch.-metod. posib. Kharkiv: Tochka. 35–40. [in Ukrainian]
Sas P.M. (2000). «Ruska» oriientatsiia politychnoi svidomosti Adama Kysilia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. № 5. 38–44. [in Ukrainian]
Samalavichius S. (1977). Zhemchuzhyna barokko (Kostel Petra y Pavla v Vylniuse). Vilnius: Myntys. 5–10. [in Lithuania]
Ukraina i Polshcha v period feodalizmu (1991). 3b. nauk. pr. Kyiv: Naukova dumka. 86–97. [in Ukrainian]
Ukrainske baroko ta yevropeiskyi kontekst (1991). Kyiv: Naukova dumka. 6–8. [in Ukrainian]
Shkolna O. (2018). Velykosvitski manufaktury kniaziv Radzyvilliv XVIII–XIX stolit na terenakh Skhidnoi Yevropy. Kyiv: 192. [in Ukrainian]
Sarmacja: studium z problematyki słowiańskiej XV i XVI w. (1950). Tadeusz Ulewicz. Kraków: Wydawnictwo Studium Słowiańskiego Uniwersytetu Jagiellońskiego. 211. [in Poland]
DOI: https://doi.org/10.26886/2520-7474.5(69)2025.2
Refbacks
- There are currently no refbacks.