БОЛОТА ЯК САМОРЕГУЛЮЮЧА СИСТЕМА В ПРИРОДІ
Abstract
Обгрунтовано значення боліт як стійких екологічних систем. Їх стійкість забезпечується складністю та значною кількістю вхідних в них компонентів і взаємозв'язків. Болота важливі не лише для живучих у них організмів: звірів і птахів, риб і комах, рослин, грибів та лишайників. Вони відіграють першочергову роль для тих, хто здійснює лише частину свого життя на болотах. У болотах гніздяться і годуються багато птахів: тетерева, глухарі, рябчики, біла куріпка, кормовою базою для яких є ягоди на торфовищах. Метою роботи є оцінка боліт як основних місць, де тримаються качки, гуси, лиски, журавлі, кулики, чаплі та інші птахи. Перелітні водоплавні птахи часто виводять потомство на одному болоті, відпочивають під час перельоту на іншому, а зимують за тисячі кілометрів-на третьому. Основними методами проведення робіт є спостереження по прокладених маршрутах за характером формування та зміни болотного ареалу, флори, фауни.
За результатами роботи встановлено, що чисельність водоплавних птахів знаходиться у прямій залежності від площі ставків і боліт. Причому основним чинником, що визначає чисельність, є площа водної поверхні в період розмноження. На лісових річках із заболоченими берегами полюбляють селитися бобри, перегороджуючи русло річки греблями, що збільшує вологість у навколишніх екосистемах.
Результати досліджень плануються застосовуватись в лісогосподарських підприємствах різних форм власності з метою збереження та примноження біологічного різноманіття.
Висновки досліджень полягають в тому, що для повноцінного відновлення лісів, які вирубуються, необхідна діяльність бобрів та наявність болотистих ділянок. Крім бобрів, в заплавах живуть інші хутрові звірі-норка, ондатра. Лосі, олені, кабани, козулі приходять на торфовища у пошуках ягід. Якщо знищити болота, загинуть не лише рослини і тварини боліт, але й багато тих видів, які мешкають поблизу. В останні роки болота стали об'єктом пильної уваги вчених. Це не дивно, адже болота являють собою не лише унікальні екологічні системи, а й цінні родовища корисних копалин.
Ключові слова: торф’яники, верхові болота, низинні болота, евторфне болото, верховий торф, сплавина, торфорозробка, енергозбереження, ресурсозбереження.
PhD in Agricultural Sciences, Levchenko V.B., PhD in Agricultural Sciences, Shulga I.V. Swamps as a self-regulated natural system / Zhytomyr National University of Agriculture and Ecology, Ukraine, Zhytomyr
Swamps are stable ecosystems. Their stability is provided with the complexity and a substantial number of organisms that constitute them: animals and birds, fishes and insects, plants, fungi and lichens. They play the first and foremost role for those species which spend only some part of their life in the swamps. Plenty of birds nest and feed in the swamps such as black grouse, wood grouse, hazel-grouse, willow grouse, whose forage reserve is berries growing in the peatbogs. Swamps are the main places where ducks, geese, cranes, sandpipers, herons and other birds nest.
Key words: peatbogs, upland bogs and lowland bogs, eutrophic bogs, upper peat, floating bog, peatery, energy-saving, resource-saving.
Full Text:
PDFReferences
Елина Г.А. Чтобы болота не стали пустошью // Природа. - 1990. - №9. - С. 34-43.
Кадомцев Б.Б., Рязанов А.И. Что такое синергетика. // Природа. - 1993. - № 8. - С. 2-11.
Кирпотин С.Н. Ландшафтная экология с основами управления окружающей среды. - Харьков: ХНАУ, 2002. - 179 с.
Сальников В.Н. Вихрь, рванувший из болот. // Свет (Природа и человек). - 1993. - № 7. - С. 37-38.
Сальников В.Н. Электромагнитные системы литосферы и техногенеза, аномальные явления // ТПИ. - Харьков, 1991. - 384 С. - Доп. в ВИНИТИ 18.03.91, № 1156-В91.
Сальников В.Н. Энергоинформационная модель кристаллографической самоорганизации травертиновых чаш на примере Черниговской области / В.Н. Сальников, Е.Н. Сальникова, Н.С. Новгородов, Е.С. Потылицына // Проблемы экоинформатики: матер. 6-й Науч. Практ. конф. - Харьков., 2004. - С. 169-173.
Сараев В.А. Вихревые системы Земли. - Томск, 1996. – 166 С. ВИНИТИ, №3137-76 Деп.
Свирежев Ю.М. Нелинейные волны, диссипативные структуры и катастрофы в экологии. - Луганск.: Недра, 2007. - 368 с.
Сергеев А.Н., Руднев С.В. JCS моделирование роста и деформации кристаллов. - Харьков: Изд-во ТПУ, 2000. - 209 с.
Фриш В.А. Окна верховых болот // Природа. - 2003. - № 12. - С. 76-79.
Хакен Г. Синергетика. - М.: 1980. - 404 с.
References:
Elyna G.A. Ctobi bolota ne stali pustoschu // Priroda. – 1990. - №9 – S. 43 - 43.
Kadomcev V.V., Ryzanov A.I. Cto takoe sinergetika. // Priroda. – 1993. - №8. – S. 2 - 11.
Kirpotin S.N. Landschaftnaja ecologiya s osnovami upravlenija okrugayuschey sredi. – Harkov. HNAU, 2002. – 179 s.
Salnikov V.N. Vihr rvanuvschiy iz bolot. // Svet. (Priroda i chelovek). – 1993. № - 7. S. 37 – 38.
Salnikov V.N. Electromagnitnie sistemy litosferi i tehnogeneza, anomalnie javlenija // TPI. – Harkov, 1991. – 384 S. – Dop. v VINITI 18.03.91, № 1156-В91.
Salnikov V.N. Energoinformazionnaja model kristallograficeskoy samoorganizacii travertinivih cach na primere Chernigovskoy oblasti / V. N. Salnikov, E.N. Salnikova, N.C. Novgorodov, E.S. Potilizina // Problemi ekoinformatiki: mater. 6-i Nauz. pract. conf. – Harkov., 2004. – S. 169-173.
Saraev. V.A. Vihrevie sistemi semli. – Tomsk, 1996. – 166 S. VINITI, №3137-76. Dep.
Sviregev J.M. Nelineinie volni, dissepativnie strukturi I katastrofi v ecologoii. – Lugansk. Nadra, 2007. – 368 s.
Sergeev A.N., Rudnev S.V. JCS modelirovanija rosta i deformacii krestalov. – Harkov: Izd-vo PTU. 2000. – 209 s.
Frich V.A. Okna verhovih bolot. // Priroda. – 2003. - №12. – S. 76-79.
Haken G. Sinergetika. – M.: 1980. – 404 s.
Refbacks
- There are currently no refbacks.