THE DOCTRINE OF THE “RUSSIAN WORLD” IN THE CONTEXT OF POSTCOLONIAL STUDIES

Abstract

The article examines the doctrine of the «Russian World» in the context of postcolonial studies. This direction of scientific thought sets itself the task of overcoming the consequences of the colonial dependence of the countries of the «East» from the «Western» metropolises. Postcolonial theory uses an original methodology based on the study of the liberation of colonial discourse from the narratives imposed by the metropolis. The application of this theory to the context of Eastern Europe is controversial, but considering the facts of Russia's political, cultural and ideological hegemony in the specified region with a certain degree of reservations it is deemed appropriate. Being a postmodern construct, the «Russian World» doctrine absorbs two key components of the previous ideological systems – religious and linguistic identity. Relying on these components, it forms a new type of colonial dependence, in which Russia acts as a cultural and political metropolis. Changes in the sociopolitical context in the post-Soviet space which occurred after the Ukrainian Revolution of Dignity demonstrate the ineffectiveness of the doctrine of the «Russian World» as a colonial ideology.

Key words: Russian world, postcolonial theory, ideology, narratives, discourse, Russia, Ukraine, Orthodoxy.

 Фоменко А. В. Доктрина «російського світу» в контексті постколоніальних досліджень / Національний  педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна, Київ

У статті розглянуто доктрину «Російського світу» в контексті постколоніальних досліджень. Зазначений напрямок наукової думки ставить перед собою завдання подолати наслідки колоніальної залежності країн «Сходу» від «Західних» метрополій. Постколоніалізм використовує оригінальну методологію, засновану на дослідженні процесу звільнення колоніального дискурсу від нав'язаних метрополією наративів. Застосування зазначеної теорії по відношенню до контексту Східної Європи є спірним, однак, з огляду на факти політичної, культурної та ідеологічної гегемонії Росії у вказаному регіоні, з певними обмовками визнається доречним. Будучи постмодерністським конструктом, доктрина «Російського світу» вбирає в себе два ключові компоненти попередніх ідеологічних систем – релігійну і мовну ідентичності. Спираючись на зазначені компоненти, вона формує новий тип колоніальної залежності, в якому Росія виступає в ролі культурної та політичної митрополії. Зміни соціально-політичного контексту на пострадянському просторі, що стали наслідком української Революції Гідності, демонструють неефективність доктрини «Російського світу» як колоніальної ідеології.

Ключові слова: Російський світ, постколоніальна теорія, ідеологія, наративи, дискурс, Росія, Україна, православ’я.